- ятірець
- ятере́ць, ятірця́, ч.Зменш.-пестл. до ятір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кірець — Кірець, корець: стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44 1] стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався; галицький корець… … Толковый украинский словарь
іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) … Словник синонімів української мови
іновірець — рця, ч., заст. Чужовірець … Український тлумачний словник
підкомірець — рця/, ч. Білий комірець, який визирає з під коміра (звичайно у військовій, шкільній формі) … Український тлумачний словник
двірець — Дворець, двірець: вокзал [48;52;II IV] тут: вокзал [18] вокзал, залізнична станція [1;3;20] залізнична станція, вокзал [I] Дворець: Дворець: вокзал [22;52;XI] вокзал, залізнична станція [51] залізничний вокзал [19] дворець (408) <пол. dworzec… … Толковый украинский словарь
иновірець — див. іновірець … Словник синонімів української мови
дозірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
єдиновірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заїрець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
ідоловірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
іновірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови